Позавчора, 17 лютого 2020 року в курортному Трускавці зібралось майже півтора десятка художників зі Львова та інших міст України й сусідньої Польщі, щоб саме тут, у спокої та роздумах розпочати «Іконописний пленер», який триватиме кілька днів. Як повідомляє Володимир Грабельський через видання «Франкова Криниця» захід локалізувався у залі «Карпатського дворика» ГКК «Карпати».
Що таке іконописний пленер: історія заходів
Як відомо, подібні заходи, започатковані ще на переломі 80-90 х років ХХ ст., під час краху тоталітарної, комуністичної системи, проводились спочатку за межами України, у прикордонних з нами європейських державах. Проведення подібних мистецьких заходів у нашій Вітчизні часто наштовхувалось на нерозуміння владоможців різних щаблів, гальмувалося прокомуністичними чинушами і бюрократами.
Чому такий захід проводиться саме в Трускавці?
Не так давно, під час приватної зустрічі відомого художника Андрія Винничока і генерального директора ГКК «Карпати» Лева Грицака зародилася ідея проведення «Іконописного планеру» у Трускавці, у готельно-курортному комплексі, поблизу мальовничого довкілля Підкарпатського краю.
Лев Ярославович, як глибоко духовна особа, ревний поціновувач мистецтва взагалі, а іконописання зокрема, потурбувався про зручності для проведення такого культурного заходу, створив умови для малювання духовних полотен.
Вже тричі поспіль, окрім 2019 року, саме у «Карпатському дворику» проводиться «Іконописний пленер» на який збираються митці і мисткині не лише з України, а й їхні колеги з Польщі.
Що говорить церква відносно заходу?
За словами настоятеля храму Покрови Пресвятої Богородиці у Трускавці, отця Володимира Бондарчука у центрі уваги митців у минулі роки ставали різні прояви Божественного творіння: вода, вітер, дух. Іконописні твори, через образи Господа, ангелів, херувимів, серафимів і святих, виявляють творчі задуми та уяву митців і мисткинь, котрі прагнуть донести сучасникам простоту і велич Божого творіння. Варто зазначити, що більшість творів виконуються у традиції Візантійського іконописання, але серед них презентували також полотна західно-європейського напряму та незвикло – сучасні.