Хтось боїться його і ретельно дотримується усіх санітарних норм та обмежень. Хтось – нехтує, говорячи про те, що сьогоднішня пандемія –роздута, як мильна бульбашка. Є й такі, які свято вірять, - що коронавірус – це повна вигадка, а влада, лікарі та журналісти просто отримують за це гроші.
Що відбувається насправді і якими є будні інфекційних лікарень, які приймають хворих на COVID-19, перевіряю на прикладі місцевої Стебницької лікарні. В матеріалі – відповіді на питання, які вже кілька днів не дають спокою стебничанам – Що будують на території Стебницької лікарні? І що чи кого тут спалюватимуть?
Лікарняні будні
Сьогодні лікарям інфекційного відділення Стебницької міської лікарні особливо важко.
Щодня, приходячи на роботу, їм доводиться в буквальному сенсі запаковувати себе з ніг до голови, а вже потім надавати допомогу тим, хто її потребує. Захисний герметичний костюм, який покриває все тіло, респіратор, шапочка на голові, дві пари рукавичок та «шолом» з пластиковим захистом для очей та обличчя – усе це доводиться носити на собі протягом 6-ти, а часом і 8-ми годин роботи в інфекційному відділенні.
Маю нагоду відвідати місцевий епіцентр боротьби з коронавірусом, - реанімацію інфекційного відділення. Тому теж «запаковуюсь» і йду спілкуватись з хворими.
Хтось тільки-но потрапив сюди, хтось ще в очікуванні результатів ПЛР-тестування, а хтось пройшовши усі кола пекла, після місячного перебування в лікарні, - зі сльозами на очах дякує лікарям та медсестрам.
«Я не знаю, що би я робила. В мене була висока температура, потім я задихалась, відчуття були такі ніби в роті мокра тряпка, а в носі два тампони, - дихати було неможливо. Слабкість, запаморочення. Я дякую лікарям, медсестрам, зараз я почуваю себе набагато краще» - розповідає пацієнтка, - трускавчанка, що проживає у Стебнику.
Жінка потрапила в лікарню разом з сином. Син викарабкався з хвороби швидше, а вона бореться вже місяць. Сьогодні жінка може самостійно вставати. Після повторного тестування – зможе піти додому.
Здебільшого тут люди старшого віку. З незначними супутніми захворюваннями. Зрештою, абсолютно здорових людей сьогодні знайти важко. І серед молоді. Різниця полягає в імунних силах організму – не у всіх вони одинакові. А коронавірус б’є по хворих місцях найбільше, в рази посилюючи супутні болячки.
«У нас вже напрацьований протокол лікування хворих на коронавірусну інфекцію. Ми намагаємось лікувати людину загалом, якщо йде загострення хронічних захворювань, лікуємо комплексно, аби покращити стан здоров’я пацієнта в цілому» - розповідає анестезист реанімаційного відділення Стебницької міської лікарні Андрій Руденко.
За 15 хвилин перебування в реанімації, відчуваю на собі, як важко увесь час бути в захисті. Кондиціонування приміщень недозволене, з кожним днем стає все жаркіше. А лікарі та медсестри працюють в костюмах безперервно близько 6-ти годин.
Перебуваючи у «зараженій зоні» ти не можеш сходити до туалету, чи навіть банально почухати ніс чи око.
«Звичайно нам важко працювати в таких костюмах. Коли ти працюєш – ти весь мокрий. Присядеш трошки відпочити – тіло остиває. Але ми не скаржимось, ми вже звикли. Для нас головне, щоб люди, які до нас потрапляють виходили звідси здоровими» - каже медсестра.
Вихід із «зони» має свій алгоритм дій, якого треба суворо дотримуватись. На виході по черзі знімаю всі складові захисного костюму та одні рукавички, - все навиворіт скручується і залишається в спеціальних контейнерах. Вихід в інше приміщення, знімання других рукавичок, миття рук та обробка дезінфектором. Інфекцію з взуття забирає спеціальний коврик.
Динаміка коронавірусу
Ніхто нікого не хоче залякувати. Але динаміка коронавірусу наразі невтішна. У Стебнику пацієнтів більшає. Від минулого тижня кількість людей в інфекційному відділенні з підозрами та вже підтвердженими випадками COVID-19 прибавилось в рази.
Сьогодні на лікуванні тут перебуває вже 23 пацієнти (за час візиту поступив ще один, 24-ий)
«Порівняно з минулим тижнем, коли в нас було 6-ро людей в інфекційному, кількість хворих збільшилась в рази» - каже головний лікар Стебницької міської лікарні Наталя Стецик.
Реанімацію з минулого тижня довелось розширити, так як пацієнтів більшає, а люди, в яких підтвердився COVID-19 перебувають роздільно від тих, хто прибув сюди з підозрою та ще очікує на результати обстеження.
«Вірус стає агресивнішим. Зараз період загострення скоротився до одного-двох днів, - набагато швидше розпочинаються ускладнення» - додає лікар.
Пацієнти є різні – хтось, відчуваючи підозрілі симптоми, сам звертається сюди. Хтось – консультується спершу з сімейним лікарем, або викликає швидку.
Сьогодні швидкою привезли ще одного пацієнта з підозрою на COVID-19. Після кожного такого виїзду відбувається повна дезінфекція автомобілю швидкої.
Більшість людей, з легшим перебігом хвороби - в стаціонарі інфекційного відділення. Не кожен хоче говорити, адже сьогодні діагноз COVID-19 – в народі прирівнюють ледь не до прокази.
Є й летальні випадки. Загалом тут їх вже 8. Так, це люди старшого віку. Але цінність кожного життя з роками не стає нижчою. Так, люди помирають щоденно від різних хворіб. Це також не треба забувати. Але існування одного вірусу, не заперечує існування іншого.
«Дописувати діагноз COVID-19 посмертно ми апріорі не можемо. Провести ПЛР-тестування мертвій людині неможливо. Якщо діагноз був поставлений – то він підтвердився в людини ще за життя» - запевняє Андрій Руденко.
Утилізатор
Сьогодні всі відпрацьовані захисні костюми, медичні засоби, які використовуються в ході боротьби з COVID-19 акумулюються в лікарні, - їх запаковують в декілька пакетів і зберігають на складі, - чекаючи на утилізацію.
Власними коштами лікарня придбала термічний утилізатор, - який при надвисокій температурі спалює відходи.
Перед спалюванням відбувається етап вимочування використаних костюмів та засобів в спеціальному знезаражувальному розчині.
«Це свого роду піч, яка спалює відходи при відносній вологості 80% і при температурі від 750-800 до 1200 градусів. При високому тиску і дуже високій температурі за годину спалюється 25 кілограмів використаної сировини. За рахунок камери згорання і трьохметрової висоти труби в атмосферу ніяких викидів не потрапляє. Попіл, що утворюється в результаті згорання, потім жодної небезпеки собою вже не представляє» - розповідає Андрій Руденко, провідний фахівець з цивільного захисту лікарні.
Утилізатор розроблений Київським науково-дослідним інститутом, має всі сертифікати якості, ліцензію та дозвіл держспоживнагляду, - усю необхідну документацію для його використання.
Але для використання утилізатора, ще потрібне погодження Держекоіспекції. Обласна комісія повинна приїхати, обстежити роботу приладу, передати дані до Києва, а вже Київ, в результаті, видає відповідний дозвіл.
Наразі ж для утилізатора будують маленьке приміщення на території лікарні.
«Підпільне будівницто серед ночі» або «Там спалюватимуть відьом»
Тема будівництва утилізаторної на території лікарні бурхливо обговорюється в місцевих групах у Фейсбук.
Чого тільки не пишуть люди. Версій чимало – що лікарня розпочала таємне підпільне будівництво посеред ночі. Що сусідні мешканці (найближчий будинок розташований за 200 м від території лікарні) будуть потерпати від атмосферних викидів під час спалювання. Що всіх заразять коронавірусом під час спалювання. Що тут спалюватимуть тіла померлих від COVID-19. І навіть, - що тут будують не що інше, як приміщення для спалювання відьом.
І чим абсурдніша вигадка, тим більше резонансу вона викликає серед населення в соцмережах.
Лікарня будує приміщення під утилізаторну на власній території, маючи на руках усі необхідні дозволи та погодження місцевої влади – наразі це факт.
«Ми мусимо встановити утилізатор там, де він буде стояти і вже тоді викликати Держекоінспекцію для перевірки» - розповідає головний лікар Наталя Стецик.
Тому з роботою не зволікають. Кажуть, - майстри працюють швидко, - навіть під дощем продовжували роботу, працюють до вечора, однак серед ночі ніхто нічого не будує.
Отож, чи будуть викиди в атмосферу і наскільки це безпечно для сусідніх будинків? Остаточну крапку в цьому питанні поставить Держекоінспекція. Але відповідні сертифікати якості говорять про те, що спалювання відходів таким способом є абсолютно безпечним і він може розташовуватись на відстані 50-ти метрів до найближчих житлових будівель. У випадку Стебника найближчим приміщенням до утилізаторної буде сама лікарня, житловий будинок розташований значно далі. Тобто якщо лікарня когось і надумала «травити», то в першу чергу себе.
Прогнози
Коли епідемія тільки-тільки наближалась до України – на лікарів усі «молились», підприємці кидались допомагати лікарням, люди згуртовувались, передчуваючи спільну біду. Сьогодні ж лікарі – одні з тих, кого ледь не проклинають. Ті, хто в існування коронавірусу не вірить. Ті, хто переконаний, що діагнози лікарі малюють зі стелі і беруть за це чималі гроші, аби лиш статистика була.
Прогнози – найбільш невдячна справа. Робити їх в сьогоднішніх реаліях вкрай важко.
Ще півроку тому ми й подумати не могли, що нас чекатиме ситуація, схожа на сьогоднішню. Коронавірус поставив увесь світ на паузу. Карантин залишив людей без роботи. Від ситуації, що склалась, потерпають практично усі.
Можливо це стало черговою точкою кипіння для населення, - люди зляться на владу, вони втомились від затяжного карантину, нервують від безвиході і так чи інакше цю злість на когось виплескують.
Так, сьогодні важко усім. Але, як би там не було, нам усім в першу чергу треба залишатись людьми.
А складні ситуації рано чи пізно закінчуються.
Підготувала Ніна Федько