Трускавецька громада вшанувала пам’ять померлих від голоду українців у 32-33 роках. На площі біля церкви Святого Миколая у Трускавці зібрались мешканці та гості міста, представники влади, депутати, директори шкіл, викладачі, щоб взяти участь у панахиді та вшанувати пам’ять жертв Голодомору в Україні 1932-33 рр. На жаль міський голова Трускавця Андрій Кульчинський у ці дні перебуває у відрядженні тому фізично не зміг приєднатись до спільної молитви.
Поминальну службу відправили три священнослужителі двох церков: отець Петро Івасівка, отець Тарас Балко церкви Св. Миколая та отець Володимир Бондарчук церкви Покрови Пресвятої Богородиці. Після цього продовжився вечір-реквієм з символічною назвою «Голодний Дух», який організували працівники Народного дому відділу культури Трускавця.
Злочин тодішньої влади неможливо згадувати без щему в серці, бо геноцид, який придумав Сталін і його прибічники, був зумисним і мав чітку мету - відібрати в українців їхню власність, загнати кращих господарників в колгоспи, обезличити індивідуалістів. Вони досягли мети, і як тоді було модно, перевиконали план - за рік знищили мільйони українських сімей: чоловіків, матерів, дітей, старих. Так правили тирани, які спускали вказівки з Москви, написані на жовтих бланках російською мовою. А потім так само звітували про свою роботу, про те як морили людей лише за те, що вони українці. Ця чорна сторінка Української історії тепер відома всьому світу і це важливо. Станом на 2018 рік Голодомор офіційно визнаний геноцидом українського народу в 18 країнах світу, серед яких США, Польща, Грузія, Ватикан, але немає Росії. 28 листопада 2006 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні», яким Голодомор визнаний геноцидом українського народу.
Як зазначив Олексій Балицький, виконуючий обов’язки міського голови Трускавця: «Голодомор зламав українців, але не зламав його бунтарського духу. Цьому підтвердження стрімке бажання відстояти свої кордони й право на державність зараз в наші дні. Хоча вже немає тоталітарного режиму, але є його нащадки з якими ми мусимо боротись».
Нищівний, пекельний досвід українського народу запікся в генетичному коді майбутніх поколінь, але наше завдання - ніколи не допустити цього знову. Тому, надзвичайно важливою є присутність школярів, молоді з усієї Трускавецької громади, зокрема, учасників літературного гуртка Народного дому Трускавця Кароліни Кирчей та Віталія Підкови, які долучились до організації вечора-реквієму. В їхньому театралізованому дійстві голодній дівчині приносять яблуко, як символ віри і надії на те, що пройде чорна година і вона та її рідні залишаться живими. Сьогодні, вони разом з усіма перечитують скорботну главу історії свого народу, в якій не знаходять людяності та милосердя, бо саме діти стали найвразливішою категорією жертв сталінського геноциду.
Присутні, які запалювали свічки та молились за душі померлих земляків мали можливість послухати музичні композиції солістки Доброгостівської школи мистецтв Марії Шевців та камерного хору «Воля» Трускавецького Народного дому.
«Нехай, сьогодні у жодному вікні не буде темно, нехай горить свіча пам’яті про невинно убієнних українців у 32-33 роках», - звернулась до присутніх ведуча Оксана Чіпак, методист Народного дому Трускавця. Так, кожна запалена свічка на знак пошани й спомину про померлих в час Голодомору є, також, символічним актом самоідентифікації, яким ми нагадуємо всьому світові, що українці - сильна нація, яка здобула незалежність і будує свою державу.