Сьогодні Стебник відзначає День міста

Сьогодні, 30 серпня, Стебник відзначає день міста. Вітаємо сусідів зі святом!!

Стебник знаходиться усього за 4 км від курортного Трускавця та є адміністративною частиною Дрогобича.

Місто відоме одним з найбільших в Україні родовищ калійних солей, яке, внаслідок екологічної катастрофи 1983 року не експлуатується.

Найдавніша форма назви поселення, наведена в історичних документах — Іздебник.

Перша письмова згадка про поселення Іздебник відноситься до 1440 року (за ін.даними — до 1433 року).

Назва поселення «Істебник» присутня в праці вченого-мистецтвознавця Михайла Драгана «Дерев'яні церкви України», виданій у Львові в 1937 році. За даними УРЕС Стебник відомий з 1521 року (під назвою «Стебник» село вперше згадується в документах 1521 року).

Походження назви остаточно не з'ясовано.

• Деякі краєзнавці вважають, що в основу назви цього поселення покладено давньоруський термін «издеба», «издовб», «издовбник» «шахта» — назва соляних копалень в давні часи. Біля цих законів (іздобв) вздовж річки Солониці і виникло перше поселення.
• «Іздеба» — слово, що означало в праслов'янській мовній спільноті «житло», але можливо «закоп», «шахта» чи «довбане заглиблення».
• від терміна «іздеба» — давньої назви соляних копалень.
• від прасл. *jьstъba («хата, дім, господарство»).
• від «істепка», «вистепка», «істопа», «стуба». Оскільки воно подібне до індійського «ступа» і німецького «штуба», то, на думку вчених, термін цей походить від індоєвропейського, який, очевидно, означав житло. У деяких місцевостях стебки видозмінились у хатні прибудови («пукліт», «тепла комора», «прибік»).
• За досить поширеною серед населення версією тлумачення топоніма міста, назва походить від утепленого на зиму вулика, котрий тут називався «ставник».
• Назву поселення утворено від апелятива «стебник», «омшаник, утеплене приміщення для зимівлі бджіл».
• Інші вважають термін *jьsъtbьnikъ словянського походження, яке в українську мову ввійшло з польської як izdebna.
• Інші однойменний потік ліву притока Серету (Стебник) етимологізують зі слов'янським стъбльникъ «стебло».